Шановні батьки!

На сайті https://school.isuo.org/ «Електронна реєстрація в заклади загальної середньої освіти» Ви маєте можливість подати заяву на вступ дитини до 1-го класу школи. Для цього необхідно зареєструватись на сайті, обрати заклад загальної середньої освіти, створити заявку та підтвердити її документами у закладі.

Заклади загальної середньої освіти мають доступ до перегляду та обробки заяв.

Права та обов`язки батьків здобувачів освіти

Основними документами, які регулюють права та обов’язки батьків є:

✔ Сімейний кодекс України;

✔ Закон України "Про освіту";

✔ Закон України "Про охорону дитинства";

✔ Закон України "Про повну загальну середню освіту".

Батьки мають сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених програмою результатів навчання. Про це йдеться у статті 55 Закону України "Про освіту".

✅ У Законі України "Про освіту " також є стаття про права та обов’язки батьків здобувачів освіти. У цій статті зазначено, що виховання в сім’ї - першооснова розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти та розвитку дитини.

✅У Законі "Про повну загальну середню освіту" йдеться, що саме на батьків покладено відповідальність за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти.

Батьки мають право захищати права учнів на безпечне освітнє середовище перед адміністрацією та засновниками шкіл.

Державна служба якості освіти та її територіальні органи захищають це незаперечне право, приймають звернення громадян та реагують на порушення прав дитини щодо безпеки в школі.

Для реалізації гарантованих прав батьки можуть:

✅отримувати інформацію про діяльність закладу освіти;

✅ звертатися з питань організації освітнього процесу до керівництва школи, а також відділів, управлінь і департаментів освіти;

✅ брати участь у громадському самоврядуванні школи;

✅бути завчасно поінформованими про планові та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти у школі й надавати згоду/незгоду на участь у них дитини.

Більше про права батьків учнів — у статті 55 «Права та обов’язки батьків здобувачів освіти» Закону України «Про освіту».

Інформація про наявність вільних місць у 1-х класах:
1-А - 0 місць
1-Б - 0 місць
1-В - 0 місць

1-Г - 12 місць

Список дітей, зарахованих до Чернівецької гімназії №9

на 2024/2025 н.р.

Скигар
Чорний
Овачук
Клименко
Мельничук
Громик
Ротар
Попович
Корецький
Мандзюк
Гнатюк
Уритян
Гущак
Палинчук
Веренько
Вакарчук
Ахтимійчук
Моргун
Ілащук
Скрипник
Бойчук
Коструб
Лаврук
Мельничук
Тимчук
Паращук
Скрипак
Бучинський
Чічкан
Ткач
Сахно
Берніков
Попова
Спокойний
Сітнікова
Дарчук
Рижкіна
Лахнюк
Худековський
Ринжук
Сарафінчан
Свидюк
Гуцуляк
Водостоєв
Блінова
Рудий
Гайкова
Луценко
Дронь
Бурлака
Гудима
Клим
Іванюк
Крилова
Шутак
Червенюк
Лішинська
Анікін
Вощинська
Рошка
Чев’юк
Аскерова
Сенюк
Козловський
Беженар
Соболевич
Барбазюк
Бежнар
Харін
Козак
Балук
Кицюк
Макогоненко
Москалюк
Коча
Фрейзік
Гаврилаш
Дмитрієв
Даніловська
Фролова
Кругов
Галузінська
Галузінська
Романюк
Юрченко
Артенюк
Гарібов
Мітітелу
Васильченко
Ластовиченко

Шановні батьки!

Вступ до школи є переломним моментом у житті Вашої дитини. Він пов`язаний з новим етапом стосунків з оточенням (однолітками і дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення режим. Це “кризовий період” у житті дитини, і ця “криза” виявляється утому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами.

Процес адаптації до шкільного життя триває по-різному від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я). Вирішальну роль відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або “шкільної зрілості”.

Шкільна зрілість виявляється у таких складових:

- Інтелектуальна готовність дитини до школи, що передбачає володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати , класифікувати та узагальнювати ці знання, а також певний рівень розвитку пізнавальних здібностей у дитини(мислення, пам’яті, сприймання, уяви, уваги).

- Комунікативній готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками, а саме 6 знання моральних норм та правил поведінки (вміння слухати не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати, враховувати бажання та настрій інших людей тощо).

- Емоційно-вольовій готовності, що передбачає уміння:

- робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки);

- поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результати своєї діяльності;

- розуміти і адекватно виражати свої емоції;

- свідомо підкорятись загальним правилам та вимогам;

- уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого;

- самостійно діяти за зразком (точно відтворювати, діяти за аналогією).

- Мотиваційній готовності, що передбачає чітко сформовану позицію школяра, коли дитина:

- має належне уявлення про школу;

- позитивно ставиться до шкільних занять, загальноприйнятих норм дисципліни;

- віддає перевагу урокам грамоти і лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, фізкультура, трудове навчання тощо;

- визнає авторитет учителя.

Сучасні дослідники встановили, що у школі дитина проводить 70 % свого активного життя протягом 12 років, але доведено, що лише 20— 40 % негативних впливів на психічне здоров'я дитини пов'язані зі школою.

Найважливішим для психічного здоров'я дитини є психологічний клімат родини, ставлення до дитини у сім'ї. Як же правильно виховувати дитину, щоб вона максимально засвоїла право називатися людиною? Зрозуміло, що у кожній сім'ї існують свої традиції, принципи, норми та правила. Але, мабуть, немає сім'ї, в якій батьки не хотіли б бачити свою дитину доброю, щирою, доброзичливою, справедливою.

Не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна було б, не змінюючи, «застосувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставлення до дітей — це невід'ємне право кожного з батьків.

Проте деякі рекомендації не будуть зайвими. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, встановить чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.

Повірте у неповторність і оригінальність вашої дитини. У те що вона єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ваших здібностей і талантів. Дайте право прожити власне життя своїй дитині, досягти своїх результатів, своєї мети. Слід приймати дитину такою , яка вона є, зі всіма її вадами та чеснотами. Підкреслювати її сильні сторони, але вчинки оцінювати об'єктивно.

Оцінювати потрібно не саму дитину, а її вчинки. Частіше хваліть дитину за її досягнення.

Давайте можливість дитині бути самостійною, не забирайте право на помилку, адже виправляючи свої помилки дитина вчиться. Радьте, як вчинити правильно, аргументуйте свої думки, розкриваючи наслідки вчинку і потім надайте право вибору.

Чітко встановіть права і обов’язки дитини у сім’ї (відповідно до її віку і можливостей).

Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяйте позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я.

Велике значення для адаптації до школи в цьому віці має правильний режим дня. Для правильного режиму дня необхідно 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 год.) для відновлення сил. Після школи відпочинок 2-3 години (обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків - з 15 до 16 години. Заняття ввечері будуть безрезультатні, завтра доведеться починати з початку. Після 20 хвилин занять необхідно 10-15 хвилин “перерви”.

Під час приготувань уроків не сидіть над дитиною, давайте можливість їй працювати самостійно, але якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідні спокійний тон та підтримка ( “не хвилюйся”, “давай з’ясуємо разом”, “я тобі допоможу”...), похвала, навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках.

1.Формуйте позитивне ставлення до школи.

2.Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини.

3.Формуйте адекватну самооцінку.

4.Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою.

5.Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими.

6.Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині.

7.Частіше хваліть, а не докоряйте.

8.Пам'ятайте, що кожна людина має право на помилку.

9.Частіше згадуйте себе у дошкільному віці.

10. Любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою якою вона є.

Якщо ви дотримаєтесь цих порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною.

Успіхів вам!

З повагою, педколектив школи

Інформація для батьків про Нову українську школу

https://drive.google.com/file/d/19hsSBt33on37qZxq7qlLgRUgoVkzGDar/view

Як поводитися з дитиною, яка зробила шкоду: 8 порад для дорослих

Примітка. Пам’ятку розробила Наталія Філімошкіна, практичний психолог, Дніпро.

ТОП-30 порад батькам школярів молодших класів

Любіть дитину, частіше обіймайте її.
2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.
4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.
10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.
13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.
17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.
19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.
23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.
25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…

Поради психолога батькам першокласників

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане “дорослим” школярем, але і для його мами й тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які хвилюються, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники часто задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

Саме тому ми постаралися відповісти на “недитячі” питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя.

Влаштуйте прогулянку до школи. Обов’язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.

Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

Грайте в школу.Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести “урок”, при цьому попросити малюка встати, коли мама – “вчителька” входить в “клас”, потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці “команди”, коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як “Петров”, “Сидоров” і т. д.

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.

Дружимо з годинником .Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.

Вчимося порядку. Нехай у малюка з’являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, “акуратно повісь речі на стілець” – це буде сигналом до дії.

Більше зеленого.Цей колір і стимулює увагу, і розслаблює. Бажано, щоб в кімнаті малюка з’явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького “зірвиголову” дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.

Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків – грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку “переважать” бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).

Формуйте позитивний образ школи.Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу “закінчилося дитинство, почалося доросле життя” або “не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає”. Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з’явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.

Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, “сьогодні малюк сам почистив зуби”. Тоді він буде знати, що хороші оцінки – це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести “двійку”, коли буде ходити до школи.

Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще – майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.

Не “ліпіть” вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі “хвости”, годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити її читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого – відсутність “конкуренції” вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті – хороший стимул для “відсталого” першокласника навчитися читати трохи швидше.

Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам’ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий – нехай скаже, яку річ замінили.

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, “зібрати” в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь – хто це?).

Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

Поради батькам першокласника від психолога Світлани Ройз

Дитина йде в перший клас. Як допомогти їй адаптуватися, чим допомогти і на що звертати особливу увагу. Радить психолог Світлана Ройз

Перший клас - випробування для дитини і для батьків. Краще, якщо малюку на момент вступу до школи вже є 7 років. Він більш готовий до навчання, дозрів для того, щоб сидіти за партою і сприймати матеріал, а не мріяти про ігри, краще вмотивований ... Перші два тижні малюк дуже втомлюється - новий режим, загальна напруга сім'ї, звикання до нових відносин, нове незвичне навантаження ...

Отже, як полегшити життя першокласникам та їхнім батькам?

Поради перед школою

1. Дбайте про те, щоб малюк міг вибігати після школи або просто висипатися. Багато першокласники стають більш емоційними, агресивними і слізливими у перші шкільні тижні - це нормально. Давайте підтримку, тілесні і емоційні погладжування (масаж, приємні слова, похвала, впевненість, що все вийде, обійми).

2. Частки мозку, які відповідають за "утримання дитини в одній позі" (наприклад, за партою зі складеними ручками), включаються в роботу після 7 років. Але і потім малюки не можуть бути довго посидючими, не бігати на перервах, не проявляти активність. Якщо вчителям не вистачає знань, для того, щоб давати дітям можливість розрядки, хоча б ви вдома не сваріть їх за стан "дзиги". Нехай після школи, якщо хочуть, бігають, стрибають на батуті і катаються на велосипеді ...

3. Також тільки після 7 років багато діток можуть відчувати себе частиною системи і підкорятися її правилам, відчувати себе частиною групи (ми - учні, однокласники, діти). Це ще один аргумент на користь семирічного шкільного старту. Тому чимало діток не реагують, поки до них особисто не звернуться:

- Марійко (Павлику), відкрий зошит.

Добре, якщо вчитель це знає, і добре, якщо є кому йому про це нагадати.

А батькам важливо вдома грати в школу, програвати з іграшками можливі ситуації і запам'ятовувати фразу: "Діти, розгорніть, будь ласка, зошити (підручники, щоденники)!"

4. Якщо дитина - єдина дитина в сім'ї, якщо вона не була у садку, то вона не звикла до шуму, постійної присутності інших поруч, дотиків. Вона буде сильніше втомлюватися і скаржитися на те, що її ображають (дотик інших вона може розцінювати, як агресію). З таким малятком потрібно частіше грати в контактні-тілесні гри: боротися, тискатися, битися подушками, ліпити одне з одного колобків або власні тіла (пальчики, стопочки, гомілки ... вушка і носик теж). Такі ігри дозволяють малюкам повернутися в свої кордони, відчути тіло, зменшити напругу і потренувати тіло для контактів.

5. Якщо вчителька дуже відрізняється за психотипом, емоційними реакціями, статурою, гучністю голосу від мами і близьких жінок - дитина може її боятися.

Дитині важливо говорити - вчителька каже голосно не тому, що сердиться, а тому що хоче, щоб її всі почули.

І вдома важливо грати в «шумілки», «ричалки» і в «кричалки». Весело навіть просто погавкати один на одного. Хороша гра навіть для дорослих.

6. Для того, щоб діткам полегшити адаптацію, - в перші тижні вересня влаштуйте зустрічі діток-однокласників у ігрових центрах, на пікніках, запрошуйте потенційних друзів у гості. Чим швидше вони познайомляться, тим швидше будуть зосереджуватися на навчанні.

7. Щопонеділка дитину може бути складніше "відірвати від себе". Це стосується і малюків, які адаптуються до садка. Називається це - синдром понеділка. Після близькості з батьками складно йти в чуже середовище. У ранок понеділка - встаємо раніше, даємо час для обіймів, уповільнюємо темп збору в школу, розлучаємося, обіймаючись і (надуваючи один-одного любов'ю, як повітряні кульки). І давайте з собою школяреві частинку себе - мамин браслет, значок, кулон хустку з ароматом парфумів ...

8. У школі робимо колаж із фотографій личок діток (добре, якщо ви якомога раніше, можна сфотографувати всіх на першому уроці і відразу ж зробити таке сімейне фото). Коли дитина приходить у клас і бачить себе серед інших, вона відразу відчуває, що у неї є місце і вона своя. Можна просто обмалювати долоньки на ватмані, підписати всередині кожної імена і розвісити на стінах ...

9. Ви повинні точно розуміти, що дитина знає, де шкільний туалет, вміє ним користуватися, знає, як попроситися. Багато шкільних неврозів пов'язані з туалетними складнощами. Якщо малюк витрачає сили на те, щоб щось утримати, йому не до прийому нової інформації ...

10. Для дуже чутливих, вразливих дітей, особливо, якщо з прізвища легко зробити "дразнилку" , придумуємо разом різні прізвиська, які можна зробити з прізвища. Це таке щеплення. Після неї не так хочеться ображатися на обзивалки.

11. Для діток-негативістів, які звикли фіксувати увагу тільки на поганому, ну і взагалі для всіх - після школи задаємо питання: "Що було хорошого?". Якщо дитині складно - спочатку починають говорити дорослі.

Звичайно, потрібно потім поговорити про погане. Особливо, якщо ви помітили, що малюк став занадто дратівливим або млявим, що грає в "крикливого вчителя" або "покараного учня". Малюк повинен розуміти, що вдома може розповісти все на світі і отримати підтримку.

Батькам першокласників Нової української школи